Якщо ви бажаєте дістати заряд гарного настрою і захопитися тонким гумором, пропонуємо відкрити книжку англійського письменника Джерома Клапки Джерома (1859—1927) «Троє в одному човні (як не рахувати собаки)». Її головний розповідач — типовий англієць — з суто англійською незворушністю викладає прекумедні історії. Для тих, хто збирається здійснити подорож річкою, досвід персонажів книжки просто безцінний. З повісті можна почерпнути цікаві відомості про мистецтво веслування: як не скинути з човна напарника і не облити водою пасажирок; як ставити вітрило, щоб воно не обгорнулося навколо вас; як, качаючись на хвилях, приготувати яєчню і не розмазати яйця по одежі. Цей блискучий твір видатного письменника пережив свій часі радує нас оригінальністю і заразливим гумором.

Редьярд Кіплінг (1865—1936) — відомий англійський письмен¬ник і поет, лауреат Нобелівської премії з літератури. Тривалий час він жив в Індії, захоплювався індійськими сказаннями и переказами, вивчав різні індійські мови.

Найвідоміший з його творів «Книга Джунглів» розповідає про пригоди маленького хлопчика Мауглі, який живе в джунг¬лях серед диких тварин. Коли Мауглі випадково потрапляє в саме серце вовчої зграї Сіоні, в джунглях починають відбуватися неймовірні події...

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) — англійський християнський мислитель, журналіст і письменник кінця ХІХ — початку ХХ століття. Лицар-командор із зіркою ватиканського ордену Святого Григорія Великого. Усього Честертон написав близько 80 книжок, серед яких кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв, п'єси та романи. Зажив слави як автор циклу детективних новел, головним персонажем яких був патер Браун. Цей, на перший погляд, нічим не примітний священик завдяки своїй спостережливості й вмінню зіставляти факти вмів майстерно розкривати найскладніші і найзаплутаніші злочини.

До видання увійшло 8 новел з детективним сюжетом, серед яких «Злощасна доля сім'ї Дарнуеїв», «Привид Ґідеона Вайза», «Воскресіння патера Брауна» та інші.

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) - визнаний класик англійської літератури, один з найяскравіших письменників першої половини XX століття. Його романи і численні есе стали класикою, проте любов читача принесли розповіді про патера Брауна - тихого, соромливого священика, що майстерно розкриває найбільш заплутані загадки і злочини. Видання цих оповідань розпочалоя 1911 року і розтягнулося на добру чверть століття, перетворившись на детективну епопею. Її мудрий і невибагливий герой навіть не завжди прагне покарати злочинця, але розставляє все по місцях.

До видання "Записки патера Брауна" увійшли новели "Багряний місяць гори Меру ", "Останній жалісливець Марнів ", "Чоловік із двома бородами , "Проклята книга " та інші.

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) — англійський християн­ський мислитель, журналіст і письменник кінця ХІХ — початку ХХ сто­ліття. Лицар-командор із зіркою ватиканського ордену Святого Григорія Великого. Усього Честертон написав близько 80 книжок, серед яких кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв, п'єси та романи. За­жив слави як автор циклу детективних новел, головним персонажем яких був патер Браун. Цей, на перший погляд, нічим не примітний священик завдяки своїй спостережливості й вмінню зіставляти факти вмів майстерно розкривати найскладніші і найзаплутаніші злочини.



До видання увійшло 9 новел з детективним сюжетом, серед яких «Стріла небесна», «Прокляття золотого хреста», «Казочка патера Брауна» та інші.

Книжка краєзнавця і дослідника Дмитра Малакова розповідає про долі киян у роки нацистської окупації Києва, а також після визволення столиці України, рідного міста автора. Особливу увагу приділено подіям, що замовчувалися або навіть перекручувалися радянською владою, зокрема жахливій пожежі Хрещатика у 1941 році або загибелі простих киян під час бомбардування Київського залізничного вузла у 1943-му авіацією Червоної армії. Чималий інтерес для наших сучасників становить розповідь про мистецьке життя Києва у 1941-1943 рр., про киян, яким довелося випити гірку чашу поневірянь на чужині - стати остарбайтерами. У своїх розвідках автор спирається як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.

Оповідання Ф. С. Фіцджеральда вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття — від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».

«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього...